ПРА́НИК = ПРАЧ
пра́ник = прач — старовинний дерев’яний гладенький валок для вибивання білизни під час прання на річці, на ставку тощо; ним сильно били по білизні, тому прання символізувало й побиття.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 478.
Смотреть больше слов в «Жайворонку. Знаках української етнокультури»
ПРА́НЦІ →← ПРАЛІ́С